Найкраща школа. Притча

 Найкраща школа. Притча

Батьки шукали для свого сина хорошого вчителя та школу. І, нарешті, вони обрали для сина кращого вчителя.

Вранці дід повів онука до школи. Коли дід і онук увійшли у двір, їх оточили діти.

– Який смішний старий, – засміявся один хлопчик.

– Ей, маленький товстун, – скорчив пику інший.

Діти кричали і скакали навколо діда і внука. Тут вчитель подзвонив у дзвіночок, оголошуючи початок уроку, і діти втекли.

Дідусь рішуче взяв онука за руку і вийшов на вулицю.

– Я, що не піду в школу? – Запитав хлопчик.

– Підеш, але не в цю, – сердито відповів дід. – Я сам знайду тобі школу.

Дід відвів онука в свій будинок, доручив його турботам бабусі, а сам пішов шукати кращого вчителя.

Побачивши якусь школу, дід заходив у двір і чекав, коли вчитель відпустить дітей на перерву.

У деяких школах діти не звертали на старого уваги, в інших – дражнили його. Дід мовчки повертався і йшов. Нарешті він увійшов в крихітний дворик маленької школи і втомлено притулився до огорожі. Задзвенів дзвінок, і діти висипалися у двір.

– Дідусю, вам погано, принести води? – Почувся голосок.

– У нас у дворі є лавка, сідайте, будь ласка, – запропонував один хлопчик.

– Хочете, я покличу вчителя? – Запитала інша дитина.

Незабаром у двір вийшов молодий учитель.

Дід привітався і сказав:

– Нарешті я знайшов кращу школу для мого внука.

– Ви помиляєтеся, дідусь, наша школа не краща. Вона маленька і тісна.

Старий не став сперечатися. Він про все домовився з учителем і пішов.

Увечері мама хлопчика запитали діда:

– Батьку, ви ж неграмотні. Чому ви думаєте, що знайшли кращого вчителя?

– За вихованням учнів пізнаються вчителі, – відповів дід.